неділю, 13 березня 2016 р.

Юні пожежні

ЮНІ
 ПОЖЕЖНІ
Підготовча робота. Читати тво­рів на протипожежну тематику. На стенді роботи дітей: «Вогонь — ворог, вогонь друг».
Декорація  лісу  —   гарна  галявина, світить сонечко, стоїть хатинка. (Лине спокійна музика. На  галявину,  роздивляючись,   вихо­дить Лісовичок з онучкою. Онучка в гар­ному вбранні з квітів і листочків. В руці тримає кошик).
Лісовичок.
Я дідусь Лісовичок,
Борода із колючок.
Я по лісі походжаю,
Кожну гілочку й листочок охороняю.
Онучка.
Дідусева я онучка,
Як тростиночка я гнучка.
Квіти й трави я збираю,
Добру вже аптеку маю,
Й хворим всім допомагаю!
(Онучка милується квітками, метеликом).
Лісовичок. Запам'ятайте, друзі, правило лісу: «Природа жива! І ми живемо доти, поки є природа». О! А що це за гамір у моєму лісі?
(З хатини вибігає Вовченя, назустріч йому біжить Лисе­ня й Зайченя).
Вовченя. Мої батьки десь пішли в своїх справах. А я біля плити надибав ось що! (Показує сірникову коробку).
Лисеня. Ти дивись! Яка гарна коробка! А давай подиви­мось, що там всередині...
Зайченя. А може, не треба? Ми ж не знаємо, що це та­ке! (До гурту підходить Лісовичок).
Звірята  (разом). Дідусю Лісовичку!   Гляньте,  що  ми знайшли. Поясніть нам, що воно таке.
Лісовичок. Це, любі мої звірята, сірники. Для дітлахів це небезпечна річ! Тільки дорослим можна ними корис­туватись. А в невмілих руках вони можуть призвести до пожежі! Зрозуміло?
Звірята (разом). Так! Зрозуміло! Ми їх не будемо чіпати.
(Лісовичок з онукою уходять).
Лисеня. Пішов собі дідуган! (Передражнює). В невмілих руках!.. А в нас вмілі! Не будемо його слухати, запалюй, Вовчику.
Зайченя. Не чіпайте сірників! Ви ж слово дали Лісович­ку, а самі не дотримуєте його. А я так боюся вогню!..
Вовченя. Який же ти боягуз! Недарма кажуть, що по­лохливий заєць і пенька боїться! А ми хоробрі!
(Сміються з Лисеням, граються сірниками).
(Імітація пожежі: змінюється декорація — зображено палаючий ліс; лунає тривожна мелодія, звірята з червоними стрічками).
Звірята (разом). Ой-ой-ой! Горить наше гарне хутро, ліс горить!
Допоможіть! Рятуйте!..
(На галявину вибігають Лісовичок з онучкою).
Лісовичок. Поспішай, онучко! Подзвони 01, викликай пожежних, а я допоможу звірятам.
(Лісовичок накидає на звірят полотно, веде до медсестри, яка надає їм допомогу.
Імітація гасіння пожежі, тривожна музика).
1-й пожежний. Лісовичку, чому в твоєму лісі трапилася пожежа?
Лісовичок (показує на звірят).
З сірниками ці звірята
Захотіли, було, гратись.
Враз вогонь схопився,
Хто де міг укрився.
Зрозуміли всі малята...
Звірята (разом). Небезпечно з вогнем гратись!
Лісовичок. Я вам щиро вдячний, дорогі пожежні, за до­помогу!
2-й пожежний. Важкувато вам довелося! Та врешті-решт загасили вогонь. От тільки жаль, що трапляються не тіль­ки нерозумні звірята, а й діти... Та що там казати, і до­рослі трапляються, які необачно поводяться з вогнем.
3-й пожежний. А в одній пожежній частині нам показа­ли стенд, на якому виставлені фотографії ушкоджених пожежою будинків, магазинів, речей. І це все через не­дбале поводження із сірниками!
4-й пожежний. Обов'язково треба знати правила проти­пожежної безпеки і завжди дотримуватися їх: не запалю­вати газові плити, не користуватися електроприладами без дорослих, не гратися із сірниками, не підпалювати папір та інші легкозаймисті предмети.
5-й пожежний. Ми вирішили у своєму дитячому садку створити пожежну команду. Пожежні слідкуватимуть за тим, щоб усі знали й виконували ці правила.
Лісовичок. Молодці! Це ви добре вирішили.
Пожежні (перебиваючи один одного). Ми вже й команди­ра вибрали! І клятва пожежницька є! Командир зараз її зачитає, а ми за ним повторимо.
(Текст клятви ми не наводимо, позаяк покладаємося на фантазію організаторів гри, дітей та їхніх батьків).
Вчитель. Діти, а якими, на вашу думку, мають бути по­жежні?
Діти. Сміливими! Спритними! Самовідданими! Уваж­ними!
Вчитель. Добре, це ви знаєте! А от наскільки наші по­жежні уважні, ми зараз перевіремо під час гри з дзвіноч­ком. Коли я подзвоню один раз — треба двічі підстриб­нути на місці. Подзвоню двічі — ви тричі плеснете в до­лоні. Тричі подзвоню — треба підняти вгору праву руку.
(Вчитель проводить гру. Гра захоплює дітей).
Вчитель. Так, з увагою у вас добре. Пожежні повинні пра­цювати швидко. От ми і пограємо в гру «Передай насос».
(Діти, розбившись на дві команди, граються в гру «Пере­дай насос»).
Вчитель. Уважно слухайте наступне завдання. Ви маєте
проповзти крізь вузький тунель (зроблений з обручів та полотна напнутого на них), потім перескочити через «рів», подати сигнал і «павучком» повернутися на своє місце, передавши естафету товаришеві.
(Діти, змагаючись, виконують завдання).
Вчитель. А зараз завдання для капітанів команд. Самі розумієте, що під час пожежі в диму майже нічого не вид­но. Тож із зав'язаними очима ви повинні відшукати ляль­ку, яку я сховав.
(Капітани виконують завдання, решта учасників актив­но їх підтримує).
Вчитель. А зараз ще одне завдання для команд. Уявіть, що навкруги палає вогонь, а кожному з вас треба пройти там, де небезпечно — ось по цих квадратиках, потім піднятися по драбині, посигналити, повернутися на місце і передати естафету.
(Команди, змагаючись, виконують завдання).
Вчитель. Багато випробувань випало вам сьогодні, а за­раз позмагаємось в силі.
(Гра «Перетягування каната»).
Вчитель. Важка й відповідальна праця у пожежних. Та коли у них випадає вільна година, вони люблять поспіва­ти. От і зараза ми послухаємо, яка команда краще співає.
(Змагання команд у виконанні пісень).
Вчитель. Обидві команди показали чудові результати. Ви мужні, розумні, рішучі, гідні поваги. Вмієте працюва­ти й відпочивати. Я пишаюсь вами. Потисніть один од­ному руки. Я впевнена, що такі, як ви, ніколи не допус­тять пожежі.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Сценарій родинного свята «Українські вечорниці» 2 клас

Сценарій родинного свята «Українські вечорниці» 2 клас Біля накрито столу Ганна. Розмовляє сама з собою. Ганна ...