Конспект уроку математика 2 клас

Читання, запис і порівняння чисел. Одноцифрові та двоцифрові числа. Попереднє й наступне числа до даного числа. Додавання і віднімання одиниці.

Мета:

-         Навчальна. Вправляти учнів у читанні, записуванні та порівнянні чисел. Формува­ти поняття «попереднє» і «наступне» числа до даного числа. Вчити додавати і віднімати число 1. Працювати над розв’язування складених задач.

-         Розвивальна. Розвивати пам’ять, логічне мислення, зв’язне мовлення, увагу, навики роботи в парі і групах.

Виховна. Сприяти вихованню наполегливості, взаємодопомоги.

Обладнання. Сигнальні картки, індивідуальні папки, нумераційна таблиця чисел першої сотні. Картки для перевірки знань. Телевізор. DVD. Носії інформації.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ.  Розумова розминка. Усний рахунок (сигнальні картки).

•      Назвати число, яке більше від числа 7 на 4.

•      Назвати число, яке менше від числа 15 на 8.

•      Назвати число,  яке містить 3 десятки  і 7 одиниць,  8 десятків  і 9 одиниць, 9 десятків, 10 десятків.

•      Назвати деякі числа сьомого десятка.

•      Назвати сусідів чисел 50, 84, 93.

•      Обчислити суму чисел 20 і 7, 32 і 8, 24 і 10.

•      Обчислити різницю чисел 45 і 5, 88 і 8, 34 і 2.

IІІ. Перевірка знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

1. За допомогою сигнальних карток показати відповіді до № 278.

2. Перевірити розв'язання задачі № 279.

3. Робота на картках (індивідуально).

Картка 1

•  У Олеся було 6 марок, у його брата — 4, а у сестрички на 3 марки більше, ніж у Олеся і його брата. Скільки марок було в сестрички?

Картка 2

• У їдальню привезли 19 кг гречаної крупи, а манної на 9 кг менше. Скільки всього крупи привезли у їдальню?

ІV. Етап орієнтації та покладання мети.

V.   Опрацювання  нового матеріалу.

1) Читання, запис і порівняння чисел.

1. Читання чисел, записаних у нумераційній таблиці.

2. Робота в зошиті. Записування чисел під диктовку.

Записати цифрами такі числа: 7 десятків; 3 десятки 5 одиниць, сорок сім; тридцять дев'ять, п'ятдесят чотири; сто. (Відповіді на дошці – взаємоперевірка)

3. Виконання завдання № 280 (З коментуванням).

Енергізатор.

2) Одноцифрові та двоцифрові числа.

Ознайомлення з поняттям одноцифрові та двоцифрові числа проводимо за завданнями №№ 282-283.

3) Попереднє й наступне числа до даного числа.

1. Виконання вправи № 284 (на дошці).

2. Робота з сигнальними картками. Учні за допомогою сигнальних карток показують відповідь. (Відповіді на екрані телевізора).

•      Які числа передують числам 7, 29,45, 54, 74, 99, 100?

•      Які числа є наступними після чисел 44, 39, 78, 81, 95,99?

4) Додавання і віднімання одиниці.

1. Виконання прикладів № 285 (самостійно).

2. Гра «Збільшити і зменшити на 1». (Розподіл класу на три групи)

Матеріал гри: Картки з числами.

Зміст гри. Учитель підносить картку з будь-яким числом, а учні підні­мають у лівій руці картку з таким числом, яке вийде я результаті збільшення даного числа на 1, а у правій руці — картку з числом, яке утвориться при зменшенні даного числа на 1. Скажімо, учитель піднімає картку з числом 7. Учні повинні у лівій руці піднести картку з числом 8, а в правій — картку з числом 6. У грі перемагає той ряд учнів, які жодного разу не помилилися або помилялись найменше.

Фізкультхвилинка для очей. (Дивись DVD).

3. Розв'язування задач № 281 (1-2). (Робота з індивідуальними папками).

4. Виконання завдання № 287.

VI. Домашнє завдання.

1. Порівняти вирази (№ 288).

2. Поставити запитання до задачі та розв'язати її (№ 289).
VII. Підсумок уроку. Узагальнення  вивченого.

1. Що більше: 70 + 1 чи 70 - 1; 30 + 1 чи 30 - 1? (Усно).

2. Замість * поставити знак «>» або «<» (на дошці):

      5 + 3 * 9;    12 - 8 * 14; 14 + 5 * 16.

3.  Записати 4 двоцифрових числа, в яких одна і та ж кількість десятків, але різна кількість одиниць.

Записати 4 двоцифрових числа, в яких одна і та ж кількість одиниць, але різна кількість десятків. (У зошиті).

VIIІ. Оцінювання учнів.

Юні пожежні

ЮНІ

 ПОЖЕЖНІ

Підготовча робота. Читати тво­рів на протипожежну тематику. На стенді роботи дітей: «Вогонь — ворог, вогонь — друг».
Декорація  лісу  —   гарна  галявина, світить сонечко, стоїть хатинка. (Лине спокійна музика. На  галявину,  роздивляючись,   вихо­дить Лісовичок з онучкою. Онучка в гар­ному вбранні з квітів і листочків. В руці тримає кошик).
Лісовичок.
Я дідусь Лісовичок,
Борода із колючок.
Я по лісі походжаю,
Кожну гілочку й листочок охороняю.
Онучка.
Дідусева я онучка,
Як тростиночка я гнучка.
Квіти й трави я збираю,
Добру вже аптеку маю,
Й хворим всім допомагаю!
(Онучка милується квітками, метеликом).
Лісовичок. Запам'ятайте, друзі, правило лісу: «Природа жива! І ми живемо доти, поки є природа». О! А що це за гамір у моєму лісі?
(З хатини вибігає Вовченя, назустріч йому біжить Лисе­ня й Зайченя).
Вовченя. Мої батьки десь пішли в своїх справах. А я біля плити надибав ось що! (Показує сірникову коробку).
Лисеня. Ти дивись! Яка гарна коробка! А давай подиви­мось, що там всередині...
Зайченя. А може, не треба? Ми ж не знаємо, що це та­ке! (До гурту підходить Лісовичок).
Звірята  (разом). Дідусю Лісовичку!   Гляньте,  що  ми знайшли. Поясніть нам, що воно таке.
Лісовичок. Це, любі мої звірята, сірники. Для дітлахів це небезпечна річ! Тільки дорослим можна ними корис­туватись. А в невмілих руках вони можуть призвести до пожежі! Зрозуміло?
Звірята (разом). Так! Зрозуміло! Ми їх не будемо чіпати.
(Лісовичок з онукою уходять).
Лисеня. Пішов собі дідуган! (Передражнює). В невмілих руках!.. А в нас вмілі! Не будемо його слухати, запалюй, Вовчику.
Зайченя. Не чіпайте сірників! Ви ж слово дали Лісович­ку, а самі не дотримуєте його. А я так боюся вогню!..
Вовченя. Який же ти боягуз! Недарма кажуть, що по­лохливий заєць і пенька боїться! А ми хоробрі!
(Сміються з Лисеням, граються сірниками).
(Імітація пожежі: змінюється декорація — зображено палаючий ліс; лунає тривожна мелодія, звірята з червоними стрічками).
Звірята (разом). Ой-ой-ой! Горить наше гарне хутро, ліс горить!
Допоможіть! Рятуйте!..
(На галявину вибігають Лісовичок з онучкою).
Лісовичок. Поспішай, онучко! Подзвони 01, викликай пожежних, а я допоможу звірятам.
(Лісовичок накидає на звірят полотно, веде до медсестри, яка надає їм допомогу.
Імітація гасіння пожежі, тривожна музика).
1-й пожежний. Лісовичку, чому в твоєму лісі трапилася пожежа?
Лісовичок (показує на звірят).
З сірниками ці звірята
Захотіли, було, гратись.
Враз вогонь схопився,
Хто де міг укрився.
Зрозуміли всі малята...
Звірята (разом). Небезпечно з вогнем гратись!
Лісовичок. Я вам щиро вдячний, дорогі пожежні, за до­помогу!
2-й пожежний. Важкувато вам довелося! Та врешті-решт загасили вогонь. От тільки жаль, що трапляються не тіль­ки нерозумні звірята, а й діти... Та що там казати, і до­рослі трапляються, які необачно поводяться з вогнем.
3-й пожежний. А в одній пожежній частині нам показа­ли стенд, на якому виставлені фотографії ушкоджених пожежою будинків, магазинів, речей. І це все через не­дбале поводження із сірниками!
4-й пожежний. Обов'язково треба знати правила проти­пожежної безпеки і завжди дотримуватися їх: не запалю­вати газові плити, не користуватися електроприладами без дорослих, не гратися із сірниками, не підпалювати папір та інші легкозаймисті предмети.
5-й пожежний. Ми вирішили у своєму дитячому садку створити пожежну команду. Пожежні слідкуватимуть за тим, щоб усі знали й виконували ці правила.
Лісовичок. Молодці! Це ви добре вирішили.
Пожежні (перебиваючи один одного). Ми вже й команди­ра вибрали! І клятва пожежницька є! Командир зараз її зачитає, а ми за ним повторимо.
(Текст клятви ми не наводимо, позаяк покладаємося на фантазію організаторів гри, дітей та їхніх батьків).
Вчитель. Діти, а якими, на вашу думку, мають бути по­жежні?
Діти. Сміливими! Спритними! Самовідданими! Уваж­ними!
Вчитель. Добре, це ви знаєте! А от наскільки наші по­жежні уважні, ми зараз перевіремо під час гри з дзвіноч­ком. Коли я подзвоню один раз — треба двічі підстриб­нути на місці. Подзвоню двічі — ви тричі плеснете в до­лоні. Тричі подзвоню — треба підняти вгору праву руку.
(Вчитель проводить гру. Гра захоплює дітей).
Вчитель. Так, з увагою у вас добре. Пожежні повинні пра­цювати швидко. От ми і пограємо в гру «Передай насос».
(Діти, розбившись на дві команди, граються в гру «Пере­дай насос»).
Вчитель. Уважно слухайте наступне завдання. Ви маєте
проповзти крізь вузький тунель (зроблений з обручів та полотна напнутого на них), потім перескочити через «рів», подати сигнал і «павучком» повернутися на своє місце, передавши естафету товаришеві.
(Діти, змагаючись, виконують завдання).
Вчитель. А зараз завдання для капітанів команд. Самі розумієте, що під час пожежі в диму майже нічого не вид­но. Тож із зав'язаними очима ви повинні відшукати ляль­ку, яку я сховав.
(Капітани виконують завдання, решта учасників актив­но їх підтримує).
Вчитель. А зараз ще одне завдання для команд. Уявіть, що навкруги палає вогонь, а кожному з вас треба пройти там, де небезпечно — ось по цих квадратиках, потім піднятися по драбині, посигналити, повернутися на місце і передати естафету.
(Команди, змагаючись, виконують завдання).
Вчитель. Багато випробувань випало вам сьогодні, а за­раз позмагаємось в силі.
(Гра «Перетягування каната»).
Вчитель. Важка й відповідальна праця у пожежних. Та коли у них випадає вільна година, вони люблять поспіва­ти. От і зараза ми послухаємо, яка команда краще співає.
(Змагання команд у виконанні пісень).
Вчитель. Обидві команди показали чудові результати. Ви мужні, розумні, рішучі, гідні поваги. Вмієте працюва­ти й відпочивати. Я пишаюсь вами. Потисніть один од­ному руки. Я впевнена, що такі, як ви, ніколи не допус­тять пожежі.

Твій друг — дорожній рух

ТВІЙ ДРУГ — ДОРОЖНІЙ РУХ

Ведуча.
Добрий день, малеча щира,
Хай живеться вам у мирі.
Хай лунає всюди пісня і дитячий сміх,
На свято вас запрошуєм усіх.
Ведучий.
А свято буде в нас незвичне,
І навіть не новорічне.
Тож наберіться, діти, духу,
Бо свято це із правил руху.
Ведуча.
З кожним роком зростає інтенсивність авто­мобільного руху на дорогах. А це, у свою чергу, підвищує відповідальність усіх учасників дорожнього руху: водіїв, пасажирів, пішоходів. Тому великого значення набувають знання правил дорожнього руху й дотримання їх учнями. До речі, з'явилися вони дуже давно.
Ведучий. У січні 1683 року Петро І видав указ про вве­дення Правил дорожнього руху. Ці правила вказували на те, де можна було їздити, де зупинятися кінним екіпажем. З часом вони змінювалися, доповнювалися. А ось у 1891 році в нашій країні з'явився перший автомобіль.
1-й учень.
Для того, щоб відстань короткою стала,
Для того, щоб швидкість здолати і час.
До нашої ери ще люди подбали
І винайшли колесо кругле для нас.

2-й учень.
Помчали по світу автомобілі,
І правила виникли строгі тоді.
Будь пильним, уважним завжди на дорозі,
Де правила знають — не місце біді.
(Звучить пісня на мотив «Червоної рути»),

1.       Друже, запам'ятай ти важливі поради
І увагу звертай на дорожні знаки.

Це наука проста, але дуже важлива,
Якщо знаєш її, ти людина щаслива.
Приспів:
Червоне світло пішоходу підкаже:
«Обережно, мій друже, шлях закритий!».
Світло зелене посміхнеться до тебе,
Посміхнеться і скаже: «Можна йти!».

2.       Так що треба тобі ці всі правила знати,
І виконувати їх, і постійно вивчати.
Може їх ти не раз пригадаєш, дитино,
Коли будеш іти по проїжджій частині.

Приспів.

Ведуча. Діти, а ви знаєте правила дорожнього руху? (Відповіді дітей).
Вікторина з правил руху.
1.Для кого призначені тротуари?
2.Де повинен рухатися транспорт?
3.Де і як потрібно переходити вулицю?
4.Якщо немає перехрестя, світлофора, то як потрібно переходити вулицю?
5.Зі скількох років дозволяється їздити на велосипеді по проїжджій частині?
(Звучить пісня «Вчать у школі». Забігає Вовк, за ним — Міліціонер).
Міліціонер. Громадянине Вовк, зупиніться! Ви куди?
Вовк. Туди. (Забігає на сцену).
Міліціонер (свистить). Громадянине, зачекайте!
Вовк. Ну, що ще?! Мені ніколи, я поспішаю! А що тра­пилося?
Міліціонер. По-перше, ви увірвалися на сцену, внесли зміни у хід свята, а у нас з дітками дуже серйозна розмо­ва. По-друге, ви порушили правила дорожнього руху.
Вовк. Так? (Чеше потилицю). Але ж ми у казці, а в казці усе не за правилами.
Міліціонер. Наша казка якраз про правила.
Вовк. Про які ще там правила?
Міліціонер. Про правила дорожнього руху!
Вовк. Не знаю я про такі. Я зібрався пограти у футбол на проїжджій частині, а ви мені весь час заважаєте.
(Вовк тікає від міліціонера).
Міліціонер. Увага всім працівникам ДАІ! У нашій казці з'явився порушник правил дорожнього руху. Терміново вжити відповідних заходів: швидко затримати порушника, навчити його правил руху! Особливі прикмети: сірий костюм, червона краватка із різно­кольоровими цятками, чорна шапка. Негайно всім на пошуки!
(Міліціонер вибігає зі сцени на пошуки Вовка, передає все по рації.
Зміна декорації: у лісі, біля своєї хат­ки, сидить Баба Яга і співає пісню на мотив «Маленька країна»),
1. Стоїть за горами, за лісами
Хатка1 моя стара,
Там павуки снують ночами,
Там страх і темнота.
Знаків дорожніх там не знають,
І не виконують їх.
Усі по стежинках там гасають,
Біда їх чекає усіх.
Приспів:
Навіщо вам їх учить,
Як можна й без них прожить.
Зі знаками цими, дітки мої,
Краще вам не дружить! (2 рази) (У цей час забігає Вовк на галявину).
Вовк. О, привіт, бабуню!
Баба Яга. А, це ти, Вовче, одно скачеш!
Вовк. Так, я, бабуню! За мною женуться, сховай мене!
Баба Яга. Кому на цей раз ти потрібний?
Вовк. Міліції.
(Бігає по сцені, не знає, де сховатися).
 Вовк. Ну, бабусю, придумай що-небудь, благаю.
Баба Яга.
Набридло чаклувати,
Слова нікому сказати.
Добре, Вовче, тобі я поможу,
Бо з тобою я дружу.
Вовк. Та годі тобі вже, швиденько чаклуй, а то мене спіймають.
Баба Яга.
Ось тобі моя мітла,
Мчить вона, немов стріла.
Ти на неї зверху сядь, —
Над лісами будеш ти літать...
Вовк. Ну ти даєш, бабуня, а кажеш, що на пенсії.
(Сідає на мітлу, бігає по сцені, «вилітає». З'являється міліціонер).
Міліціонер. Доброго дня, Бабусю! Ви тут Вовка не зустрічали?
Баба Яга. Здравія желаю! (Козиряє міліціонеру). Нікак нєт, не віділа.
(Діти кричать, що вона бачила).
Міліціонер. Я не розумію: хто з вас каже мені правду!
Діти. Ми!
Міліціонер. Зізнавайся, бабусю, а то зараз же пройдемо у відділок.
Баба Яга. А що я. Я нічого. Я вам все скажу, тільки по­обіцяйте, що ви мене не посадите.
Міліціонер. Обіцяю!
Баба Яга. Я йому позичила свій автомобіль.
Міліціонер. Якої марки?
Баба Яга.
Марки мітла, березова, не минуло й чотириста їй, Як мітлу змайстрував сам Кощій!
 Міліціонер. Так, зрозуміло. (Говорить у рацію). Увага всім постам ДАІ! Порушник правил руху — Вовк — зник у невідомому напрямку на мітлі. Негайно затримати Вов­ка, пояснити йому правила руху, відібрати транспортний засіб! (Звертається до Баби Яги). А вам, бабусю, теж, я бачу, потрібна профілактика. (Погрожує).
Баба Яга. Ні, ні, не потрібно! Я вже все зрозуміла. Я більше так не буду... А можна мені з вами залишитися і вивчити всі правила? Я обіцяю, що буду чемно себе по-водити і завжди дотримуватися правил руху.
Міліціонер. Ну що, діти, пробачимо Бабу Ягу, повіримо їй на цей раз?
Діти. Так.
Міліціонер. Тоді, бабусю, для тебе перше випробування: потрібно провести гру з учнями з правил дорожнього ру­ху.
Баба Яга. Добре. Спробуйте для початку відгадати за­гадку.
Усім перехожим я моргаю, Щоб пильно глянули на мене. Очей же я аж троє маю: Червоне, жовте і зелене. Діти. Світлофор.
Баба Яга. Правильно, діти, молодці! А чи знаєте ви, що означає кожне око світлофора?
Учениця.
Червоне — треба пам'ятати: Іти не можна, слід чекати. А жовте блимне — не хвилюйся, Уважним будь і приготуйся. Зелене — вітер, дощ чи злива, Через дорогу йди сміливо!
Баба Яга. Молодці! Тепер ми можемо пограти у гру, яка має назву «Сигнали світлофора». Якщо я буду показувати червоний колір, то ви тихенько сидіть, якщо жовтий — то плескайте в долоньки, якщо зелений — то ту­пайте   ногами.   Правила   зрозумілі? Тоді починаємо. (Проводить гру).
Тепер, я гадаю, і ви, і я запам'я­таємо правила дорожнього руху і завжди будемо їх виконувати.
Міліціонер. А якщо немає світло­фора, то де і як потрібно переходити вулицю?
Учень.
Щоб дорогу перейти,
треба знак такий знайти:
«Пішохідний пе­рехід».
А якщо відсутній знак,
Треба нам зробити так:
При дорозі зупинитись
І ліворуч подивитись.
Бачиш, транспорту немає,
До середини рушаєш.
Є тут лінія чудова,
Незвичайна, розділова.
Знов на ній ти зупинись
І праворуч подивись.
Як машини всі пройдуть —
Пішоходу вільна путь. (На мітлі з 'являється Вовк).
Вовк.
Ах, стомився я за день, Краще б я співав пісень. Знову в вас я приземлився, Бо бензин увесь скінчився.
Міліціонер. А ви нам якраз дуже потрібний, громадяни­не Вовк! Ви порушили правила дорожнього руху і за це маєте відповідати за законом!
Вовк. Це як ще «за законом».
Міліціонер. А так: ви повинні скласти іспит на знання Правил дорожнього руху.
Вовк. Іспит?! Це наче в нашій Лісовій школі. (Чухає потили­цю). І чому я тоді не слухав свою мудру вчительку Сову?
Міліціонер.   Отож,   а   тепер доведеться відповідати самому.
Вовк.   Ну,   що.   Я   готовий. Іспит так іспит.
Міліціонер. Слухайте уважно перше питання:
На який сигнал світлофора можна переходити дорогу?
Вовк (благає допомоги в учнів). На жовтий...
Діти. На зелений.
Міліціонер. З цим завданням Ви не впоралися. Слухайте нас­тупне:
У якому місці можна перехо­дити проїжджу частину?
Вовк. По діагоналі... Діти. Неправильно! (Відповіді дітей).
 Міліціонер. Повторіть усе, що роз­повідали діти. (Вовк повторює). Останнє завдання. Де можна їздити на велосипеді?
Вовк. У лісі, в парках, скверах.
Баба Яга (викрикує з залу). На спор­тивному майданчику, у дворах.
Міліціонер. Правильно, молодці! Нарешті я бачу, що ви запам'ятали найпростіші правила дорожнього руху.
Вовк і Баба Яга (разом). І не тільки запам'ятали, а й зобов'язуємося їх завжди виконувати.
(Всі актори шикуються на сцені, звучать фінальні слова).
Ведучий.
Знайте всі: дорослі й діти,
Найважливіші на світі
Строгі правила дорожні,
І без них прожить не можна.
Ведуча.
Є правила строгі для пішоходів, їх знати повинні усі до пуття. Буває помилка — загроза здоров'ю, Буває — помилка позбавить життя!
Міліціонер.
Хто сів за кермо — не спіши, будь уважний,
На знаки дорожні в дорозі зважай.
Ти правил безпеки, водій, не порушуй,
Про тих, хто довкола, завчасно подбай!
Баба Яга.
Дорослі! Про діток своїх потурбуйтесь, Дорога — не місце малятам для гри! їм змалку потрібно теж правила знати, Порушники, зважте, ростуть з дітвори!
Вовк.
Здоров я вам всім: водіям, пасажирам,
У здоровому тілі — здоровий вам дух! "~       Щасливих доріг вам усім ми бажаєм,
Усі разом. Бо ми — за безпечний, за вічний ми рух!
(Звучить фінальна пісня на мотив дитячої пісні «Виглянуло сонечко»).
1.     Виглянуло сонечко, сяє з висоти,
День прийдешній з радістю стрінем я і ти.
І дорога дальняя, мов струна дзвенить,
Треба всім дорожні нам правила учить.
(2 рази).
2.     Якщо хтось порушив їх, — треба зупинить,
їм дорожні правила треба пояснить.
І у свою щасливу ти знов зорю повір,
Щоб дружить з дорогою, йди до нас в ! ЮІР! (2 рази).
(Актори роблять уклін, потім під музику спускаються в зал і дарують учням виготов­лені своїми руками дорожні знаки).